21 лютого – Міжнародний день рідної мови.
Святкували його і в нашій школі , звідки я веду свій репортаж.
Розпочалося свято урочистою лінійкою і привітанням директора школи Дмитренка В.Ф. з нагоди свята. Приєдналися до привітання Калинка і Барвінок, які щиро побажали всім бути справжніми шанувальниками рідного слова. Звертаюсь до дівчаток-семикласниць, які прямують коридором і весело щебечуть про щось між собою
– Дівчатка, що вам найбільше сподобалось під час проведення свята?
– Серед конкурсів особливо запам’ятався конкурс «Відгадаймо». Він був дуже веселим і викликав багато позитивних емоцій, бо за допомогою жестів і міміки намагалися передати зміст прислів’їв і приказок. Ми ще раз пересвідчилися, що без мови немає народу. А вчитися пізнавати мову – це дуже весело.
Ось назустріч мені прямує учитель української мови та літератури Барабаш Тетяна Степанівна.
– Тетяно Степанівно, а як ви плануєте зустріти свято рідної мови?
– Безперечно, в колі вихованців. Я підготувала для них вікторину-жарт з мови, конкурс «Із бабусиної скрині» на кращого знавця фразеологізмів, читати зашифровані рядки поезії. Головне, на мою думку, переконати дітей в тому, наскільки наша мова неосяжна, таємнича, загадкова. Дати їм зрозуміти, що без мови – ми убогі раби.
Шкільний дзвінок покликав дітей за парти. Заходжу до учительської і пропоную відповісти на декілька запитань педагога-організатора школи Бондаренко Олену Михайлівну.
– Олено Михайлівно, що ви можете сказати стосовно сьогоднішнього свята?
Олена Михайлівна усміхається:
– До речі, свято проводимо декілька років підряд. Це вже стає традицією. Сьогодні дійсно на душі приємно і тепло.
Бикова Каріна, 11 клас –голова шкільного парламенту