Гео́ргій (Ю́рій) Іва́нович На́рбут (*25 лютого 1886 року (9 березня ) — український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв.Його твори експонувались на міжнародних виставках у Римі й Лейпцигу, Брюсселі й Празі, Берліні й Петербурзі. Як добрий знавець українського стародавнього мистецтва й геральдики, він виконав безліч гербів. Талант Нарбута був феноменальний. Він народився графіком, опанувавши техніку самотужки. Як зазначав дослідник його творчості П. Білецький, сама природа дала Нарбутові все необхідне, щоб стати графіком-віртуозом: міцні, точні, чутливі руки, виняткову пам’ять (завдяки якій художник безпомилково відтворював через роки раз побачений орнамент), рідкісну працездатність, спокійну вдачу і дисциплінованість. Як художник він сформувався у Петербурзі, а прибувши до Києва, заклав підвалини нової школи української книжкової графіки. Георгій Нарбут, маючи величезний авторитет у художніх колах, за короткий час зумів своєю творчістю кардинально змінити уявлення про місце книжкової графіки в культурному житті суспільства. Та головною у творчості митця була робота над графічною серією «Українська абетка», що стала найвищим злетом його обдарування. В малюнках до абетки виявилося властиве натурі художника поєднання фантастики, поетичності й гумору. У п’ятнадцяти листах «Абетки» Нарбут демонструє велику, рідкісну різноманітність прийомів, що дали змогу в чорно-білих графічних аркушах втілити незліченну кількість персонажів, передати зачарування українською природою. Цю роботу було визнано справжнім шедевром. Про цього визначного художника й дізналися юні читачі 3-Б класу на бібліотечному уроці «Українська абетка» Г. Нарбута», переглянули його роботи , познайомилися з стилями виконання. А на уроці малювання спробують створити свої графічні полотна.
