Рідна мова – душа народу
21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» – звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.
Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
«Наша мова – солов’їна» – свято під такою назвою підготували зі своїми вихованцями класні керівники 3-х класів Чередніченко Надія Петрівна та П’явка Яна Петрівна. Його метою було формування розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; пробудження національної свідомості, виховання любові до рідної мови, бажання розмовляти нею.
На святі прозвучало багато ніжних поетичних слів про рідну мову – мову матері, яка притуливши дитя до свого серця, лагідно наспівує йому колискову. Надзвичайно зворушливим було виконання колискової родиною Козіїв.
Третьокласники також із задоволенням читали вірші, співали пісень про українську мову, відгадували загадки, складали римовані рядки і виконали чудову танцювальну композицію під мелодію пісні про калину – один із символів нашого народу.
Не цурайтесь мови, люди, рідного джерельця,
Хай вона струмочком буде, хай дійде до серця.
Не цурайтесь, люди, мови, не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово, не буде народу.