Запорозька Січ! Мабуть немає жодної людини в нашій рідній Україні, яка б не знала про славну Запорозьку Січ, про січове лицарство, про героїчні звитяги, про їхні походи, подвиги.
І 22 лютого під час інтелектуальної гри «Козацькому роду нема переводу», яку підготувала вчителька історії Літіченко Тетяна Павлівна, у пізнавальному двобої зустрілися команди знавців історії козацтва – «Січ» та «Джура» з числа учнів 8а класу. На заході були присутні представники міського відділу освіти (Губарькова Н. М.), методичного кабінету (Шарова О.О.), вчителі історії шкіл міста та адміністрація закладу.
На початку змагань кожна команда представилася і виголосила свій девіз.
Гра складалася з кількох етапів, кожен з яких представляв собою різний вид діяльності: діти відповідали на питання з історії козацтва, відгадували назви літературних творів та героїв-козаків, розшифровували слова, за допомогою жестів показували предмети, якими користувалися козаки. Але найцікавішими і найвеселішими були конкурси «Намалюй коня» та «Як воювали, так і їли». Під час останнього гравці повинні були швидше і вправніше за суперників з’їсти вареники. Змагання супроводжувалися козацькими піснями.
У запеклій боротьбі перемогу здобула команда «Січ».
Козацька доба – то є світла епоха,
Коли українці орлами літали.
Нікого вони не боялись нітрохи,
Від них вороги у бою відступали.
Козацтво – то світла сторінка у книзі,
Що наші діди написали шаблями.
Хоч кров’ю скропилась, полита сльозами,
Та світлом Христа засіяла над нами.
Було козакам воювати за віщо –
За ними стояла кохана Вкраїна.
Жаль, мертва настала пізніше тут тиша:
Занепад Вкраїни назвали «Руїна».
Єднаймося ж, браття, у дружну родину,
Щоб разом розправити Вольниці крила,
Щоб в злагоді жити і батьку, і сину,
Піднявши до Світла і щастя вітрила!