Історія школи

«Якщо не знаєш

свого минулого,

неможливо зрозуміти істинний сенс

сучасного й мету майбутнього»

М.І.Горький

                                                                            

З шаною і любов’ю

Душі людей  лікують добро, любов, милосердя. Такими «лікарями», що здатні творити дива, є батьки, родина, школа, бо саме вони забезпечують духовний добробут.

Школа… З нею пов’язано чимало спогадів, приємних і гірких хвилин, злетів і падінь, сподівань.

Для кожного з нас рідна школа – найпрекрасніша, бо в ній починали ми своє сві­доме життя, відкривали для себе захопли­вий світ. Школа побудована за типовим проектом Гіпрограда УРСР №2-02-73, авторський колектив проекту у складі: Г.І.Тер-Арутюнянц, І.М.Волкова, В.І.Узбітський, Д.А.Вольтман. Проект затверджено Державним комітетом Ради Міністрів СССР в справах будівництва і архітектури від 28.01.1957 року №11-128. Будівельні роботи виконувалися робітниками та інженерно-технічним персоналом  Ватутінського будівельного управління №4.

Начальник будівельного управління М.Й.Солодовник. Начальник будівельної дільниці М.Д.Іващенко. Майстер П.М.Молчанов; очолював сантехнічні роботи П.О.Сенатос, електророботи І.Й.Ривкінд.     Відповідально і добросовісно працювали: О.І.Бадрак – бригадир столярів; В.П.Нужний – столяр, Т.Я.Туркот – маляр; Р.С.Пономаренко – маляр; Т.А.Гущина – маляр; В.Г.Любар – муляр; О.О.Весеньов – маляр-скляр; О.М.Івахненко – маляр;  О.І.Домбровська – маляр; Г.Д.Степовенко, М.Ф.Йовенко, О.С.Вовченко.

Державною комісією школа прийнята 16.08.1961 року.

1 вересня 1961 року… На шкільному подвір’ї сотні людей: учителі, учні, батьки. Лунає оркестр. Святковий настрій у присутніх. Із словами сердечної подяки Радянському уряду, людям, що збудували школу, висловлюють промови директор школи П.Д.Заховайко, секретар парторганізації Б.Й.Кордонська, учениця 9-го класу Лідія Качала.

Голова виконкому Ватутінської міськради Т.Т.Созонюк перерізає стрічку. Школу відкрито! І  почалось… Перші уроки, перші учні, перші вчителі.

Педагогічний колектив школи №2 з чималою кількістю учнів перейшов у новобудову. Сю­ди ж приєднали школу №4.  Школа №6 налічувала 1200 учнів. Навчалися у 2 зміни.

Перший педагогічний колектив школи №6 очолив Панас Дмитрович Заховайко (29.09.1921-06.10.1992), колишній фронто­вик, який і в окопах не розлучався з Шевченковим “Кобзарем”. Народився він в селі Павлівка на Звенигородщині в селянській родині. Свою трудову ді­яльність розпочав 18-тирічним юнаком на посаді учи­теля української мови та літерату­ри. А вже через рік був призваний до лав Червоної армії і у 1942 році закінчив курси молодших лейтенантів у Ленінградському військовому окрузі. Йо­го добросовісність, завзятість, уміння пра­цювати з людьми та знання мов знадоби­лись і у військовій справі. Спочатку був ад’ютантом командуючого артилерією, а за­кінчив військову кар’єру начальником шта­бу дивізіону. Пройшов усю Велику Вітчиз­няну війну на Ленінградському фронті. Був командиром взводу, начальником розвідки дивізіону, командиром батареї, офіцером з особливих доручень командуючого арти­лерією 67 армії, двічі поранений, контуже­ний. Закінчив військову службу у званні гвардії капітана, нагороджений орденами і медалями.

Після війни продовжував педагогічну ді­яльність на посаді директора Озірнянської, Козачанськоі та Ватутінських шкіл №2 і №6. Панас Дмитрович був унікальною люди­ною, директором і учителем від Бога. Зав­дяки його педагогічному таланту склався міцний, дружній колектив, сильний своїми звичаями і традиціями.

Поет Яків  Амелін у  вірші-присвяті П.Д.Заховайку “Сорокоуст” писав:

З 1961 року в школі працю­вали: П.Д.Заховайко – директор школи, С.С.Міняйло, П.О.Шин­каренко – заступники директора школи з навчально-виховної роботи, Н.П.Байдаченко, Є.Г.Кравченко, Н.М.Демченко, П.П.Пахоменко, Б.Д.Краєв, Л.М.Соловйова, О.С.Богомолова, Г.О.Шинкаренко, Л.К.Тростянська, Т.В.Заболотня, В.П.Кравченко, З.А.Клименко, К.І.Шовкова, Л.С.Лінчевська, К.А.Олійник, В.Р.Сніцарук, В.М.Вольська, Е.Г.Гончарова, М.П.Бондаренко, Є.О.Стаценко, Я.К.Михайліченко, Л.П.Барабась, Д.П.Білошицький, Ю.І.Пшенична, В.М.Поліщук, А.І.Козлов, І.П.Артюх, А.Х.Фесенко, В.ГДеркач, О.П.Мороз, Б.Й.Кордонська, М.С.Заховайко, Л.В.Гречаник, Н.А.Романенко, Н.В.Осадча, Н.З.Чудновська, К.Я.Єніна, Є.Г.Скибенко, М.О.Поліщук, Т.Г.Камінська, М.П.Шейко, Г.С.Кураш, М.М.Кучеренко, Г.М.Коротіна, Л.Д.Климова, Л.А.Малярчук, М.П.Удо­венко.

Згодом педколектив попов­нили: В.В.Гевель – заступник ди­ректора школи з навчально-ви­ховної роботи, К.О.Гаврильченко, К.Д.Коваленко, П.Ф.Полташевська, В.М.Пінчук, Е.В.Акименко, О.К.Вербицький, М.А.Петрик, В.І.Акименко, А.І.Сирота, М.В.Лисак, Т.Ф.Зозуля, Т.О.Ярова, О.Н.Пушенко, В.П.Полташевський, В.Г.Перебійніс, Ф.Й.Середенко, С.Ф.Зозуля, С.В.Сокур, В.Д.Шадловська, А.Ф.Ільченко, Г.О.Іскра, А.В.Княжиченко, Г.Т.Олійник, В.А.Шевченко, Л.П.Криворотенко, Л.Ю.Лук’яненко, Л.Д.Лозіцька, Н.В.Чернега, Г.С.Михайліченко, Л.А.Тхоржевська, Е.М.Єфремов, А.М.Боротинський, Г.Г.Карлова.

А потім в школу прийшли: М.П.Снігур, М.В.Снігур, І.А.Ломако, Л.П.Тарасенко, П.І.Спиридонов, Л.А.Швидка, Н.В.Пишинська, Г.Ф.Швидка, А.Г.Нижник, В.І.Гребінь, Г.О.Дмитренко, І.І.Розумик, В.Ф.Дмитренко, О.В.Невмита, І.М.Єршов, В.Н.Щокін, Г.В.Гриценко, Т.В.Лопатіна, К.Д.Миронюк, Н.О.Олексієнко, П.Ф.Швець, А.К.Кудашова, В.В.Поштаренко, Г.І.Клочан, Т.О.Сідіченко, В.Д.Яневська, І.М.Піщана, Г.Р.Піскун, Н.С.Тростянська, Л.П.Трохименко, І.П.Воропай, С.М.Бурбело, С.Ф.Дмитренко, Н.П.Бондаренко.

09.03.1964 р. на ознамену­вання 150-річчя з дня народження великого поета, революціонера-демократа Т.Г.Шевченка школі вручена ювілейна медаль.

22.04.1964 р. відкрито му­зей В.І.Леніна, який згодом став одним із кращих в області. Його засновником був учитель трудо­вого навчання Я.К.Михайлічен­ко, роботою ради музею керува­ла вчитель історії Є.О.Стаценко.

1968 рік. На відзнаку 50-річчя Всесоюзної Ленінської Комуніс­тичної Спілки Молоді комсомоль­ська організація школи нагород­жена вимпелом ЦК ВЛКСМ.

1970 рік. На відзнаку 100-річчя з дня народження Леніна музей школи нагороджено По­чесною грамотою Міністерства освіти УРСР та ЦК ЛКСМУ наго­роджені медаллю “За доблесну працю” на відзнаку 100-річчя з дня народження Леніна праців­ники школи: П.Д.Заховайко – директор школи; С.С.Міняйло – заступник директора школи; В.І.Акименко – учитель фізики; Є.О.Стаценко – учитель історії; Б.Д.Краєв – учитель російської мови та літератури; О.С.Богомолова – учитель російської мо­ви та літератури; Є.П.Скибенко – учитель початкових класів.

З 1973 року в школі діяв клуб інтернаціональної друж­би “Глобус”, який очолила Г.О.Дмитренко. Президентом клубу була учениця 9-го класу Любов Лисянська.

Під керівництвом військово­го керівника В.М.Пінчука був створений кабінет бойової сла­ви, на базі якого працював клуб “Подвиг”. Частими гостями шко­ли були учасники Корсунь-Шев­ченківської битви: О.Ф.Левашов, Є.О.Хохлов, М.Г.Богомолкін, М.М.Крикун.

Сьогодні  педагогічний колектив очолює невтомний і енергійний Ва­силь Федорович Дмитренко, який, успадкував­ши славні традиції своїх попередників, так само самовіддано виховує і навчає нові по­коління громадян уже незалежної України.

Василь Федорович народився 18 січня 1952 року у мальовничому селі Залізнячка Катеринопільського району в сім’ї робіт­ників. У 1967 році, після закінчення 8 кла­сів Єрківської се­редньої школи, вступив до Корсунь-Шевченківського педучи­лища. Після за­кінчення навчання працював вчите­лем трудового навчання Єр­ківської сере­дньої школи. В 1971-1974 рр. служив в Сере­дньоазіатському прикордонному окрузі. Демобілізувався в званні старшини, продовжив працювати в Єрківській середній школі. В 1974-1979 рр. заочно навчався в Київському педінституті на факультеті загальнотехнічних дисцип­лін.

З 1974 року працював учителем трудо­вого навчання і креслення Ватутінської се­редньої школи №6, а в 1982 р. призначе­ний директором цієї школи, де працює і донині. Відмінник народної освіти Украї­ни, учитель вищої категорії, має державні нагороди.

…  Початок 70-х років – середина 90-х років ХХ ст.. Для історії це мить, а для  Ватутінської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 6 – історія, вагомий проміжок часу, період активного становлення колективу, його зростання.

У 1973 році у Ватутінській загальноосвітній школі І-Ш ступенів № 6 було започатковано автомобільну справу як  професійне навчання учнів старших класів. За рік було обладнано два навчальних кабінети: «Правила дорожнього руху», «Основи безпеки руху» та «Будова автомобіля». Згодом побудовано гараж на 4 відділення 27 грудня 1974 року навчально-матеріальна база з підготовки водіїв була  зареєстрована у Звенигородському МРЕВ ДАЇ, а  10 березня 1975 року – у Черкаському  обласному МРЕВ ДАІ УВС. З 1973 року по 2011 рік в стінах школи було підготовлено 2300 водіїв категорії «ВС», «С» та «В». На посаді  вчителя автосправи з 1973 року по даний час працює Гребінь В.І.

Вагомого значення у житті підростаючого покоління надавали військово-патріотичному вихованню. Діти брали участь у  іграх «Зірниця» (для середніх класів) та «Орленок» (старші класи). Це були справжні випробування для характеру, вмінь, фізичного гарту. Тому й займали  вихованці призові місця на рівні району, області. Їхніми наставниками, помічниками у  здобутті перемог були військовий керівник Пінчук В.М., учитель фізичного виховання Спиридонов П.І., медична сестра школи- Швидка Г.Ф.

Проведення цих змагань у школі сприймали по-особливому, кожному хотілося досягти перемоги, бо у проведенні їх брав участь генерал армії Шатілов А.Г який воював у роки Великої Вітчизняної війни із директором   школи Заховайком П.Д., разом визволяли Ленінград (Заховайко П.Д. – почесний громадянин Ленінграда).

Тому й ставало традицією, що багато старшокласників школи за рекомендацією військового керівника Пінчука В.М. обрали професію військового. Це Маломуж М.Г., Гриценко А.С., Масюк В.Ф., які залишились донині віддані своїй справі і стали відомими.

Особливою радістю в житті школи  були моменти, коли підприємства-шефи Ватутінської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 6 надавали допомогу в організації екскурсій в міста-герої Радянського Союзу: Одеса, Севастополь, Москва, Київ, Ленінград. Брест. Це були, дійсно, найзахоплюючіші і  найдивовижніші хвилини у житті дітей, що закарбувалися надовго і вчили любити свою Батьківщину.

Та бувало, що  й самі вчителі ставали ініціаторами подорожей. Так, під керівництвом учителів Розумика І.І. та Дмитренко Г.О. було організовано екскурсію до Грузії. Дитячому захопленню не було меж, коли відвідували міста Тбілісі, Чіатурі, Зестафоні, музей В.Маяковського у Багдаді, де він  народився, музей Й.Сталіна у м.Горі.

Педагогічний колектив професійно зростав, зміцнювався, поповнювався: Гудименко П.П., Москаленко К.П., Максименко І.В., Згурська В.А., Цибукар С.І., Шевченко С.В., Щербина Л.В., Дубиніна О.І., Титаренко Т.К., Піщана І.М.,  Бойко Г.В., Савченко Т.М., Постоленко С.І., Рябокінь В.М., Чорновіл С.П., Уманець В.І., Єніна О.В.,  Меленний В.Д, Успаленко О.С., Ярова В.М., Кунець О.О., Меленна Г.Г., Тищенко Л.В., Несторенко Л.М.,  Корнієнко В.В., Січкар З.О., Бурій В.М., Коваль А.В., Підопригора О.В., Чередніченко Н.П., Білоус Л.Л., Момот П.О., Бурбело О.Ф., Жовтий В.М., Шинкаренко Ю.В.,  Понуровська К.І., Мішалова Г.В.,  Таранушенко Г.В.,  Баранюк Г.В., Ляпун З.М., Щербакова С.М., Кравченко Л.О.,  Міняйло Р.Б., Невмита О.В.,  Загородня Т.М., Невмивака Л.О., Науменко В.В.,  Базилевська Т.Д.,  Чоботар Л.М., Колюка Т.Ф.,  Павлик Ж.С., Колюка В.М., Костенко Г.О., Неліна Н.М., Черненко Л.І.,  Задериголова О.В., Дратована Л.В.,  Зенкова О.В., Корнійчук М.С.,  Михайлова О.І., Матрьоніна Л.М., Нікітченко С.М., Дубініна О.В., Голубєва В.А., Богославська Н.Я.,  Черкасова Т.О., Вихрист П.Я., Діденко Л.М., Теличко Т.Г.,  Уманець Г.Д., Чмир Г.В.,  Лозовська І.В., Бондаренко О.Д.,  Чоботар О.Г., Ткаченко Є.І.,  Болотова Н.А.,  Кобзар С.В., Задніпряний В.М., Щербина Г.П.,  Безверха Л.Я.

Традицією у житті школи була організація літніх таборів праці і відпочинку. Один із них було створено на базі колгоспу с.Павлівка Звенигородського району. Називався табір «Гренада». Діти виконували найрізноманітніші сільськогосподарські роботи.  Але вся праця дітей супроводжувалась активним відпочинком, веселими розвагами, урочистими лінійками.

Такі табори організовувалися і на базі колгоспів с.Козацьке, Стебне, Юрківка.

А іноді допомагали і стригти овець. Часто надавали цю поміч разом з учителем історії Розумиком І.І., який навчав, що в праці людина формується, мужніє, зростає.

90-і роки в житті педагогічного колективу Ватутінської загальноосвітньої школи № 6 були досить вагомими. Змінювалося життя держави, важкими вони були і для освітян. Та, попри все, учительська когорта поповнювалася: Колеснікова Л.В., Бондаренко О.М., Барабаш Т.С., Лисенко Т.В., Пужанівська О.В., Мельникова С.М., Гайдайчук Л.А.,  Кошлак Т.В.,  Олійник Л.А.,  Бондар Н.П.,  Тищенко В.І.,  Лопатін С.В., Жежерун Г.П., Куценко С.В., Форов С.О., Ортман О.М.,  Кабаченко В.М., Жежерун О.В., Подоляко О.А.,  Кононенко Л.В., Ткаченко Л.Л., Попович Л.С., Джемелінська Н.І.,  Калиушко В.П., Бондаренко К.М.,  Тараненко В.П.,  Кононенко К.О., Іванов Ю.П., Літіченко Т.П., Романовська О.В., Чернобай О.П., Коржовська М.Г., Гревцова Л.Л., Дрибас О.Ю., Калиушко В.К.,  Чорновіл В.О., Браславська Л.О., Севастьянова О.С., Голубєва Т.В., Титаренко Н.П., Кичата М.М., Ільченко О.О., Гоменюк Н.А., Ладнич Г.О., Гончарук Г.О., Атаманюк Т.В., Кравченко М.В., Задирака В.М., Мацко І.І., Кирилюк С.І., Ховрах Т.М., Геращенко В.І.,  Мацепа Н.О., Шишман К.Г.,  Чала М.Д.,  Стоколяс Н.Г., Гринівецька А.Д., Пономаренко О.І., Гнатенко Н.С.

2001-2002 навчальний рік став знаменним роком у навчально-виховній діяльності Ватутінської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 6. В час реформування національної освіти та пошуку сучасних  національних ідей, педагогічним колективом було обрано нову альтернативу – модульно-розвивальну систему навчання. Дана технологія дозволила значно зменшити щоденне навантаження на учня та створила сприятливі умови для розвитку творчої діяльності як учнів так і вчителів.

Школа має 22 навчальних кабінетів, 2 майстерні, комп’ютерний клас, 2 кабінети навчання автосправи.

Педагогічний колектив школи нараховує 34 вчителя:

9  вчителів вищої категорії;

14  спеціалістів І категорії;

3 спеціалісти ІІ категорії;

8  спеціалістів;

Школа має технологічний профіль та працює за модульною-розвивальною системою.

Модульно-розвивальна форма навчання і надалі залишається  пріоритетним напрямом роботи закладу. Поряд цим у 2009 році було удосконалено систему виховної роботи та впроваджено нову виховну модель – «Школа-родина». Беручи за основу витоки українського національного та патріотичного виховання, традицій народної педагогіки, головним завданням школи стало виховання здорових, щасливих, успішних громадян-патріотів, сповнених національної гордості до своєї  Вітчизни і свій народ. На базі школи у 2007 році створено кімнату Бойової слави, у 2010 році – кімнату народознавства, у 2011році – кімнату-музей історії школи.  Ці кімнати стали справжніми святинями  і гордістю нашої школи. Щороку тут  проводяться різноманітні виховні заходи, відкриті уроки, екскурсії.

Враховуючи реалії сьогодення, тенденції розвитку передової педагогічної науки та перехід освітньої галузі на сучасні електронні комп’ютерні технології, адміністрація школи вбачає за потрібне розширити профільність школи за рахунок впровадження інформаційно-технологічного профілю навчання. Новий навчальний план надасть більше можливості для поглибленого вивчення предметів  інформатики, математики, креслення, фізики, залишаючи незмінною кількість годин для вивчення інших дуже важливих навчальних дисциплін. Новим завданням педагогічного колективу стало  відкриття Інтернету для кожного, бо саме він, зумів об’єднати  знання сотень поколінь в єдиний інформаційний простір, що став воістину величезним.

Гортаючи історію школи, ми згадуємо всіх тих, хто працював і хто навчався тут.

50 років… Для історії – це миттєвість. Але для школи – не малий проміжок часу. 50 років – це більше 130 ти­сяч дзвінків, більше 65 тисяч проведених уроків, декілька со­тень педагогічних рад. Історія школи – це 182 медалісти.

Багато ще можна пригадати за ті роки, відновити в душі. Але спливають роки, біжать невпинно рухаємося вперед. Та добре розуміємо, що забути те, чим жили, що плекали, ми не маємо права.

Хай же і для нових випускників Ватутінська загальноосвітня школа №6 на все життя залишиться найкращою, найсвітлі­шою і найріднішою, а їхнім наставникам пе­дагогічна нива приносить щедрі врожаї, натхнення, здоров’я на многії літа.

Напередодні першого вересня педагогічний колектив школи  щиро вітає всіх освітян міста з початком навчального року.

Хай Бог шле вам міцного здоров’я, доля буде завжди прихильна, ангел-хранитель оберігає від лиха. Творчої  вам наснаги, щастя, довгих літ життя.