І знову дзвоник кличе нас —
Спішімо, друзі, до навчання…
Ось і закінчилося ще одне, сповнене веселощів і радості літо. Якби не впертий календар, то ми б і не повірили в це, адже зелень на деревах ще така свіжа, а небо таке пронизливо синє і високе. І лише замріяні осінні вечори підтверджують правоту календаря. А отже настав час вирушати у нову захоплюючу мандрівку дивовижною країною Знань.
Третього вересня на свято Знань зібралася уся шкільна родина. Подвір’я враз наповнилося веселим галасом, усмішками, барвистими квітами. Хтось ділився враженнями після канікул, хтось наспівував, а хтось з тривогою поглядав на шкільні двері і думав: – Як то воно буде в школі, адже я прийшов сюди вперше.
Після урочистої лінійки випускники завели першокласників на перший у їхньому житті урок, а потім всі школярі розійшлися по кабінетах. Навчання розпочалося…
Хай щастить і дорослим, й дітям,
Йдем до власного майбуття.
А щоб гарно у світі жити,
Вчитись треба усе життя.