У країні Чесності і Доброти
Здавалося б, творити добро й робити добрі справи та вчинки простіше простого. Адже це не вимагає від людини жодних надприродних зусиль. Усього на всього необхідно лише слідувати за велінням свого серця і, роблячи щось хороше, думати про те, як приємно це буде для іншої людини.
Робити добро – це допомогти літній людині перейти через дорогу, це заступитися за того, над ким знущаються. Зробити добру справу – це допомогти людині, яка посковзнулася, піднятися, це зняти з дерева злякане кошенятко чи нагодувати бездомну тварину. Доброта – це поклик душі, коли ти просто не можеш вчинити інакше, окрім як допомогти своєму другові, батькам, а навіть і просто сторонній людині, якій потрібна допомога.
Не менш важливою рисою людського характеру є чесність.
Чесність – напрочуд корисна річ. Вона може звільнити нас від важкого тягаря стресу і тривог; вона робить спокійним наш сон ночами; вона дає впевненість у власних силах; вона покращує наше душевне самопочуття; завдяки їй люди більше цінують нашу думку.
Формуванню саме цих людських чеснот було присвячено виховний захід «У країні Чесності і Доброти», проведений у 4а класі вчителькою Олійник Т. О. Це – інтерактивне заняття, під час якого учні брали участь у різних цікавих видах роботи: розігрували сценки, які вимагали самостійно обрати стиль поведінки; обговорювали ситуації та робили висновки; переглядали презентації та мультики, які вчать бути добрими, милосердними, чесними, ввічливими тощо.
Не менш цікавим та змістовним був Урок Доброти у 3а класі, який провела Білоус Л. Л. Діти знайомилися з прислів’ями та приказками про доброту, дружбу, взаємодопомогу, грали в рухливі ігри, розв’язували ситуативні задачі та ін..
